Я і мій клас

Учительська доля – нелегка стежина,

Що в’ється крізь вирій життєвих доріг

Учительське щастя – це кожна дитина

Із вогником чистим в сердечках малих.

Учительське серце – це вічне горіння

Надії і віри вогонь не згаса!

 Ми живемо у неспокійний час – час великих роздумів і сподівань. Сьогодні  необхідно мислити і працювати по-новому, по-новому будувати процес освіти та виховання.

Свою роботу як класного керівника я намагаюся будувати на рівні сучасної педагогіки, враховуючи, вдосконалюючи та поєднуючи відомі теорії, ідеї, методи. Постійний орієнтир для мене – педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського та А.С.Макаренка; досвід педагога-гуманіста американської школи – Р.Шрайдера (співтворчість та співпраця учнів, учителів і батьків, виховання духовно вільної особистості); а також ідеї, методи, форми роботи педагогів сучасності.

Знайомство з учнями  даного класу розпочала ще з підготовки дітей до школи, під час проведення підготовчих занять центру творчості при НВК № 139 « Школярик». Основною метою таких курсів була адаптація дітей до навчання в школі. Під час таких занять проводила різні конкурси, вікторини, ігри, що допомогло мені в подальшій роботі,  визначити мікрогрупи в класі, виявити комунікабельних, популярних, товариських і тих, в кого є труднощі у спілкуванні.

Мій клас сьогодні – всього 26 чоловік: з них 11 дівчаток і 14 хлопчиків. Одна дитина з багатодітної родини ,7 учнів проживають у неповних сім’ях. Також в класі є обдарована дитина – Савінська Марія. Ця дівчинка має призові місця з вокального співу серед дітей м. Дніпропетровська.  Мій клас  -  це веселі, активні, цілеспрямовані діти. Вони активно приймають участь у шкільних, районний, міських конкурсах та змаганнях. Також можна відмітити активність учнів у громадському житті; виконавську дисципліну в справах, уміння працювати добре, відповідати за свої вчинки.

Учні мого клас з великим задоволення приймають участь у Всеукраїнських конкурсах « Кенгуру», « Патріот», « Соняшник», « Грінвіч» і мають велику кількість перемог.

Серед учнів к ласу є переможець районного конкурсу знавців української мови серед учнів 3 класів  - Толстік Платон.

Безумовно, учитель – центральна фігура в класі, від його досвіду, організаційних здібностей, знань, підходу до дітей залежить дуже багато.

Та чи тільки майстерність учителя і класного керівника визначають успіхи навчальної і виховної роботи в класі? Звичайно, склад учнів також відіграє важливу роль. Більше здібних, посидючих учнів і клас кращий. Шкільне життя на кожному кроці переконує мене у тому, що кращими класами бувають, як правило, ті, у яких батьківський актив допомагає класному керівникові захопити учнів корисними справами, виявити причини, які заважають тому чи іншому учневі успішно навчатися, вплинути на недисциплінованих, ледачих, неввічливих учнів.

Педагогічний союз класного керівника, учителів і батьків – могутня виховна сила.

Мій клас -  дуже творчі і активні учні. Протягом чотирьох років ми разом провели 7 позакласних заходів « Вітаємо осінь золоту, урожайну і багату», « Серце мами завжди з нами», « Свято Букваря», « Казочка до 8 березня», « В гостях у казки», « Даруємо добро своїх сердець», « Добро від кожної дитини даруємо всій Україні».

Разом з класом ми активно працюємо  над програмою сталого розвитку « Моя щаслива планета». Уроки з цього предмета дуже полюбляють діти. Саме під час таких уроків вони можуть дати поради іншим, розкрити себе як особистість.

У листопаді 2014 р . ми прийняли участь у міському конкурсі «Полчаса на чудеса», де змогли показати свої знання  і оцінити свої можливості.

Мені хочеться, щоб наші діти стали людьми з великої літери. А нам, дорослим, учителям потрібно постійно працювати над собою, удосконалювати себе, учитися разом з дітьми, завжди пам’ятати слова Л.Толстого: „Якщо вчитель має лише любов до справи, він буде хорошим вчителем. Якщо вчитель має лише  любов до учня, як батько, мати, він буде кращим від першого вчителя. Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учнів, він – досконалий Вчитель!”

Великий педагог Василь Олександрович Сухомлинський говорив: ”У дитині ми повинні бачити завтрашню дорослу людину – ось в цьому, мені здається, і полягає життєва мудрість батька, матері, педагога. Іншими словами потрібно вміти любити дітей”. Адже ми, дорослі, чомусь забуваємо, що в дитячій душі, як на благодатному ґрунті, - все, що потрапляє, проростає. Посієш добре, розумне, вічне, і збереш багатий урожай доброти, милосердя, людяності, щирості.